Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра фінансів та економіки природокористування РОЗРАХУНКОВА РОБОТА з дисципліни „Економіка природокористування” варіант 92  Зміст ВСТУП ТЕОРИТИЧНА ЧАСТИНА 1.1. Сучасні технології утилізації відходів ....................................................................5 1.2. Система державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і природокористування.…...................................................8 1.3. Економічна оцінка природних ресурсів: суть, функції і критері…………….11 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 2.ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ЗБОРІВ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ 2.1. Методичні рекомендації щодо розрахунку загальної величини збору……….13 2.1.1. Збори за забруднення атмосфери……………………………………………...14 2.1.1.1. Стаціонарні джерела забруднення…………………………………………..15 2.1.1.2. Пересувні джерела забруднення…………………………………………….15 2.1.2.Забруднення водних об’єктів…………………………………………………..16 2.1.3. Розміщення відходів…………………………………………………………...16 3.ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ВАРІАНТА ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ 3.1. Методичні рекомендації щодо економічного обґрунтування оптимального варіанта природоохоронних заходів…………………………………………………19 3.2. Визначення оптимального варіанта природоохоронних заходів……………...21 4. ЕКОЛОГО – ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ 4.1. Методичні рекомендації щодо розрахунку загальної величини збору……….23 4.1.1. Економічний ефект від зниження захворюваності населення………………24 4.1.2. Економічний ефект від попередження втрат рибної продукції зниження захворюваності населення……………………………………………………………24 4.1.3. Економічний ефект від додаткової очистки забрудненої води……………..25 4.2. Загальна економічна ефективність водоохоронних заходів………………......25 5.ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………....26 ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА Вступ Відомо, що природа - єдина і неподільна, а сучасне господарство – результ взаємодії природи і суспільства. Отже, суспільство, господарство і природа -взаємопов'язані, зв'язок цей має глобальний характер, стан і доля кожного із компонентів – взаємозалежні. Ця порівняно проста теза є відправною щодо розуміння низки глобальних геологічних проблем. На жаль, протягом тисячоліть людина посилено втручалася в природу, не порушюючи про підтримку в ній рівноваги. Особливо ускладнилися відносини суспільств і природи в XX ст., коли в процесі науково-технічної революції різко зріс антропогенний вплив на навколишнє середовище. Через різке збільшення кількості введення, інтенсивну індустріалізацію та урбанізацію на планеті господарські навантаження стали перевищувати здатність екологічних систем до самоочищення відновлення. У відносинах людини і природи настала криза, яка викликала Алогічні проблеми глобального характеру. Зростання потреб сучасного господарства призводить до великих втрат у природі. Щорічно на земній кулі перетворюються на пустелю 6 млн гектарів родючих земель; 11 млн гектарів лісу вирубується, гине від пожеж або забруднення довкілля; внаслідок проживання в місцях інтенсивного забруднення хворіють десятки тисяч людей. Спостереження за кліматом дають змогу визначити зміни газової структури атмосфери, вивчати явище «парникового» ефекту, що посилюється внаслідок збільшення частки вуглекислого газ, випадання кислотних дощів, виснаження озонового прошарку, який оберігає життя на Землі від жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця. [ 2.ст. 317] Основними джерелами антропогенного забруднення середовища є виробники енергії (ТЕС, АЕС, ГРЕС, сотні тисяч котельних), усі помислові об`єкти (в першу чергу металургійні, хімічні, нафтопереробні, цементні і целюлозо-паперові), екстенсивне, перехімізоване с/г виробництво, військова промисловість і військові об`єкти, автотранспорт та інші види т...